Молитва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альбрехт Дюрер: Руки в молитві

Моли́тва — звернення віруючого до Бога, богів, інших надприродних або асоційованим з Богом істот, а також канонізований текст цього звернення. Вона часто приймає вид поклоніння, вихваляння, прохання чи просто викладу своїх думок. Молитва також часто приймає форми обряду.

Молитва — це заклик або дія, спрямована на встановлення контакту з об'єктом поклоніння через цілеспрямовану комунікацію. У вузькому розумінні цей термін означає акт благання або заступництва, спрямований до божества чи обожествленого предка. У більш широкому розумінні молитва може також мати на меті подяку або прославлення, а в порівняльному релігієзнавстві тісно пов'язана з більш абстрактними формами медитації та з заклинаннями або чарами[1].

Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!

Євангеліє від Матвія

Молитва у християнстві

[ред. | ред. код]

У Біблії

[ред. | ред. код]
Марія Магдалина у молитві.

Святий Дух помагає тим людям які моляться. «Також i Дух підкріплює нас у немочах наших: бо ми не знаємо‚ про що молитися‚ як належить, але Сам Дух просить за нас зіт­ханнями невимовними» Рим. 8:26. Молитва є бесіда або розмова наша з Богом. Християнство стверджує що вона необхідна для нас так само, як повітря і їжа, бо все від Бога і немає нічого свого: життя, здібності, здоров'я, їжа і все дається нам Богом. Тому і в радості, і в печалі, і коли що нам потрібно, християни повинні звертатися до Бога з молитвою. В основі християнства лежить не сума якихось абстрактних знань, але живий досвід спілкування з Богом як з Отцем Небесним. Тому християнина який не молиться неможливо собі уявити. Саме молитва дозволяє відчути християнам радість присутності Бога в житті. Для людини, яка молиться Бог — не абстрактна ідея, але знайома і улюблена особистість, що йде з людиною по життю. Молитися — це означає перебувати в тому особливому внутрішньому стані, коли духовне начало в людині входить в таємниче і безпосередній дотик з Богом і потойбічним невидимим світом.

Молитва є приношення розуму і серця до Бога, є благоговійним словом людини до Бога. Зразком для всіх молитов або загальної християнської молитви, безсумнівно, повинно назвати Молитву Господню: Отче наш (Мт. 6:9–13), яку Господь наш Ісус Христос навчив апостолів і яку вони передали всім вірним в Ісуса[2].

Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах! 1 Петр. 4:7
Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній! Кол.  4:2

Приклади молитов у Старому Заповіті

[ред. | ред. код]

Подячна молитва Анни, дружини Елкана, матері пророка Самуїла

" 1 І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!

2 Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!
3 Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!
4 Лук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!
5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.
6 Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.
7 Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.
8 Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.
9 Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.
10 Господь хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!

"

Молитва Єзекії, царя юдеїв

" 15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:

16 Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!
17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.
18 Справді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.
19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!

"

Святі Про молитву

[ред. | ред. код]
Багато наших молитов — молитви прохальні, і люди схильні думати, що прохання — це нижчий ступінь молитви; Краще слід дякувати, потім славосовити. Насправді ж саме подяка і хвала — вираз менш глибоких взаємин. На нашому рівні напіввіри легше підносити славослів'я або дякувати Богові, ніж довіряти Йому настільки, щоб просити Його про щось з вірою. Навіть люди напіввіри можуть звернутися до Бога з подякою, коли трапиться щось для них приємне; і бувають такі хвилини піднесеності, коли кожен здатний співати для Бога. Але набагато важче мати таку нероздільну віру, щоб просити Бога всім серцем і всіма помислами з повною довірою. Не треба дивитися зверхньо на прохальні молитви, тому що здатність приносити їх — це випробування реальності нашої віри.

Антоній, митрополит Сурозький

Молитва - причина спасіння і безсмертя душі. Молитва є умертвіння думки про похоті плотського життя. Старанно молитись дорівнює вмирати для світу. Бо відректися від себе - значить терпляче перебувати в молитві. З цього випливає, що любов Божу можна відшукати в зреченні від своєї душі.

Преподобний Ісаак Сирин

Результат молитви є те, що ми буваємо з Богом. А хто з Богом, той далекий від Його противника.

— Святитель Григорій Ніський

Не Богу потрібні наші молитви! Він знає що ми потребуємо ще до того як ми щось попросимо, ... молитва необхідна нам: вона присвоює Бога в людині... Перед починанням всякої справи приносячи молитву Богу, нею залучайте благословення Боже на вчинки свої та нею судіть справи ваші: думки про молитву зупиняють від справ, противних заповідям Божим.

— Єпископ Ігнатій (Брянчанінов)

Молитва своєю силою перемагає єство

— св. Іван Золотоустий

Плоди молитви

[ред. | ред. код]

Першими плодами молитви, за святителем Ігнатієм (Брянчаниновим) є увага і розчулення. Єпископ Ігнатій твердить: «Ці плоди появляються перш за всі інші від всякої правильно здійснюваної молитви, головним чином же від Молитви Ісусової, вправа якою вище псалмоспіву та іншого молитвослів'я. Від уваги породжується розчулення, і від розчулення поглиблюється увага. Вони посилюються породжуючи одна одну… Як і правдива молитва так і увага і розчулення є Божими дарами».

Відчуття присутності Божої теж є одним із плодів молитви. «Якщо у нас під час молитви чи читання Священного Писання пробуджується відчуття присутності Божої — це великий благодатний дар», пише архієпископ Павло. Говорять про теплоту сердечну і душевний мир як плоди молитви. Святитель Григорій Нісський серед плодів молитви називає простоту, любов, смирення, терпіння і незлобивість. Тобто молитва поступово преображає людину, робить її подібною Богові.

Наскільки молитва несумісна з ненавистю чи неприязню до ближніх, настільки ж вона тісно пов'язана з любов'ю і співчуттям, які теж є її плодами. За словами преподобного Ісаака Сирина серце правдиво молячого запалюється любов'ю до всіх людей, навіть ворогів і єретиків, до всього Божого творіння.

Тобто молитва веде до повного преображення всієї людини, її кардинальній переміні до кращого. Це по суті і є головним плодом молитви. Єпископ Іларіон пише, що якщо людина молиться, але не стає кращою, коли вона вичитує канони та акафісти, але залишається холодною і кам'яносердою, це означає що її молитва ще не принесла належного плоду. Християнину необхідно тому завжди піклуватися, щоби все його життя відповідало молитві, тобто щоби воно стало непрестанним «ходінням перед Богом».

Молитва у дгармічних релігіях

[ред. | ред. код]

У дгармічних релігіях — буддизмі та індуїзмі молитва здійснюється шляхом повторення святих імен Бога — джапи.

Молитва як літературний жанр

[ред. | ред. код]

Дослідженню генези та еволюції молитви як літературного жанру присвячена наукова монографія «Молитва як літературний жанр : генеза та еволюція» (2008) українського вченого-філолога Ірини Даниленко.[3][4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Отче наш — головна молитва у християнстві, поряд з Молитвою Тройці та Ісусова молитва

Шма (іудаїзм) — центральна молитва в іудаїзмі

Алкивіад Другий, або Про молитву (діалог Платона)[RU]

Сповідь, Покаяння, Спокуса, Спасіння

Молитовник, Молитовник Гертруди, Молитовник Еразма

Покаяння в християнстві, тшува (іудаїзм)[RU]

Молитва Христа про чашу (гефсимáнска молитва)[RU]

Книга Псалмів, Псалом 50 (покаянний)

Плач Єремії — одна з найкоротших книг Біблії, важлива частина у молитв на Страсний тиждень

Молитва Манасії[RU], Молитва Ісуса, сина Сіраха[RU]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [1]
  2. Молитва, Библейская энциклопедия - архимандрит Никифор Бажанов. azbyka.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
  3. Даниленко Ірина Іванівна. Жанрова модифікація канону молитви в ліриці XVII—XX століть / Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня доктора філологічних наук. — Київ, 2009. — КНУ ім. Т. Шевченка
  4. Даниленко І. І. Молитва як літературний жанр: генеза та еволюція: Монографія. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. — 304 с. ISBN 978-966-336-095-9

Посилання

[ред. | ред. код]